День святого Іштвана: історія, традиції та значення свята

Щороку 20 серпня угорці відзначають День святого Іштвана (Szent István nap) — головне національне свято, присвячене святому покровителю країни та заснуванню держави. Сучасні урочистості включають феєрверки, концерти, виставки та театралізовані виступи, які роблять історію країни живою і доступною для всіх поколінь. Свято пережило періоди заборони — під час придушення революції 1848–1849 років і в роки соціалізму — і лише в 1991 році воно знову отримало офіційне державне визнання. Далі на budapestski.eu.

Хто такий святий Іштван?

Іштван I, перший король Угорщини, народився між 970 та 980 роками (за деякими джерелами близько 975 року) як єдиний син великого князя Гези (Géza) та княгині Шарольт (Sarolt), яка походила з впливового роду Дюла (Gyula). Спершу він мав ім’я тюркського походження Вайк, що означало «герой» або «лідер». Після хрещення він отримав християнське ім’я Іштван (Стефан) і став першим побожним християнином роду Арпадів. Протягом життя залишався відданим вірі; його наставником був, серед інших, канонізований пізніше Адальберт Празький. У 996 році Іштван одружився з Гізелою (Gizella), донькою герцога Генріха II Баварського, зміцнивши союз із християнськими державами Європи.

Після смерті батька в 997 році Іштван зіткнувся з внутрішньою боротьбою за престол. Його головним опонентом став двоюрідний брат Коппань (Koppány), підтриманий язичницькою дружиною. Іштван подавив заколот, заручившись підтримкою кількох знатних родин і баварських лицарів. У 998 році в битві під Веспремом (Veszprém) Коппань зазнав поразки. За легендою, його тіло було розділено та виставлено у чотирьох замках для залякування супротивників — це в угорській історіографії отримало назву «синдром Коппаня».

Іштван був коронований легатом папи Римського Сильвестром II у Різдво 1000 року (або 1 січня 1001 року) і отримав титул апостольського короля. Ця корона символізувала не лише світську, а й духовну владу, а сама реліквія залишалася священною протягом століть. Король заснував архієпископство в Естергомі (Esztergom) та шість єпархій, що дозволило католицькій церкві Угорщини зберігати незалежність від Священної Римської імперії та папи. Усі церковні землі країни визнавалися власністю монарха.

Іштван активно просував християнізацію країни. Він наказав зводити храми в кожній групі з десяти сіл, розвивав монастирську мережу, включаючи абатство Паннонхальма (Pannonhalmi Bencés Főapátság) та монастирі в Печвараді (Pécsvárad), Зоборі (Zobor) та Баконьбелі (Bakonybél). Завдяки цим реформам він остаточно інтегрував Угорщину до християнської Європи.

Походження та традиції свята

За часів свого правління король Іштван I встановив 15 серпня — День Успіння Богородиці — як день королівської ради та ухвалення законів у Фегерварі (Fehérvár). Наприкінці життя хворий монарх посвятив Угорщину Діві Марії, а у 1038 році помер у цей же день. Хоча в ранньому середньовіччі поняття держави відрізнялося від сучасного, дії Іштвана заклали перші інститути та правову основу Угорського королівства.

Визнання величі короля розпочалося ще за його життя: уже у XI столітті він і його син Імре були канонізовані за правління святого Ладислава I (Ladislav I) у 1083 році. Саме тоді свято було перенесено на 20 серпня, оскільки в цей день мощі святого Іштвана були поміщені на вівтар базиліки в Секешфегерварі (Székesfehérvár), що символізувало канонізацію та одночасно закріплювало історичний акт створення християнської держави.

Протягом століть дата зберігалася як церковне свято: від часів Людовика I Великого (1342–1382) культ святого Іштвана поширився по всій Європі. Офіційне визнання папою Інокентієм XI відбулося лише у 1686 році, в річницю визволення Буди від турків, коли весь католицький світ зобов’язали щороку відзначати свято 15 серпня.

У XVIII столітті свято зазнало кількох змін. У 1771 році папа Бенедикт XIV скоротив кількість церковних свят, і День святого Іштвана був виключений. Проте імператриця Марія Терезія відновила його, включивши до національного календаря, а мощі святого, зокрема його правиця, були перенесені в Буду та щорічно виносилися в урочистій процесії. Легенда свідчить, що мощі були знайдені нетлінними під час канонізації у 1083 році, а шанування Іштвана закріплено Золотою буллою 1222 року.

У XIX столітті свято знову набуло національного значення. Після придушення угорської війни за незалежність 1848 року 20 серпня довгий час не відзначали. Лише у 1860 році свято повернулося на загальнонаціональний рівень, а після компромісу 1867 року відновило колишню славу. У 1891 році імператор Франц Йосиф оголосив 20 серпня державним святом для промислових робітників, а у 1895 році міністр внутрішніх справ розпорядився в цей день вивішувати на громадських будівлях прапор із гербом.

Свято святого Іштвана у XX столітті

У період між двома світовими війнами День святого Іштвана зберігав релігійне та національне значення. Святкування супроводжувалися поминанням минулого та нагадуванням про відновлення Угорщини у межах дотріанонських кордонів. Свята Права (Szent Jobb / Holy Right), символічна реліквія, залишалася частиною свята до 1947 року. Мова йде про праву руку святого Іштвана, яка визнана нетлінною і шанована як головна реліквія угорських королів. Вона зберігається у базиліці Святого Іштвана в Будапешті (Szent István-bazilika) та бере участь у щорічній процесії 20 серпня.

Після Другої світової війни комуністичний режим переглянув зміст свята. Релігійне та національне значення було зведене до мінімуму. 20 серпня спочатку відзначали як Свято нового хліба, а з 1949 року — як День Конституції соціалістичної держави. У 1950 році президентська рада офіційно оголосила цей день святом Угорської Народної Республіки. У цей період традиції шанування святого Іштвана та його мощей були призупинені або секуляризовані, публічні релігійні процесії не проводилися.

З переходом до демократії старі традиції поступово відновлювалися. З 1989 року знову організовується процесія на честь Святої Правої, символічно повертаючи свято до його історичних коренів. Повне відродження Дня святого Іштвана відбулося у 1991 році, коли Національні збори, сформовані після перших вільних виборів 1990 року, офіційно оголосили 20 серпня державним святом Угорщини, включивши його до числа національних дат разом із 15 березня та 23 жовтня. Пізніше, з прийняттям нового Основного закону у 2012 році, 20 серпня закріпилося як офіційне державне свято, що об’єднує історичні, релігійні та національні традиції країни.

Сучасні святкування в Будапешті та Угорщині

В Будапешті 20 серпня відбувається масштабне святкування Дня святого Іштвана, яке триває кілька днів. Центральним елементом залишається урочиста процесія з мощами святого, що проходить історичними вулицями міста, зокрема вулицею Ваці (Váci utca), та площами навколо базиліки святого Іштвана. Священники та віряни несуть реліквію Святої Правої руки, супроводжувану співами. За маршрутом ходи проводяться релігійні та історичні програми.

Святкування в Будапешті зазвичай триває з 17 по 20 серпня. У ці дні в місті відбуваються безплатні виставки, концерти класичної та легкої музики, театралізовані постановки, танцювальні шоу, майстер-класи, кінопокази, панельні дискусії, гастрономічні дегустації та програми для дітей. Любителі пікніків і електронної музики збираються на площі Ержебет (Erzsébet tér), прихильники угорської кухні відвідують площу Верешмарті (Vörösmarty tér) або Замковий садовий базар (Castle Garden Bazaar). Для дітей організовуються виставки казок, циркові вистави та інтерактивні заняття у Міському парку.

Одним із найяскравіших заходів уже багато років залишається повітряний парад. У День святого Іштвана військові літаки та гелікоптери пролітають небом між Ланцюговим мостом Сечені (Széchenyi lánchíd) і мостом Маргіт (Margit híd), створюючи видовищне шоу. Ввечері небо над Дунаєм освітлює масштабний феєрверк. Одночасно парламент та Ланцюговий міст осяюють святкові вогні. Глядачі спостерігають за лазерним шоу та шоу дронів.

У ці дні музеї Будапешта зазвичай працюють безплатно. Відвідувачі можуть оглянути Угорський національний музей (Magyar Nemzeti Múzeum), Музей образотворчого мистецтва (Szépművészeti Múzeum), Угорську національну галерею (Magyar Nemzeti Galéria), Музей Людвіга (Ludwig Múzeum), а також Будапештський історичний музей (Budapesti Történeti Múzeum), Музей Аквінкум (Aquincum Museum), Музей Обуди (Óbudai Múzeum) та Музей азійського мистецтва імені Ференца Хоппа (Hopp Ferenc Ázsiai Művészeti Múzeum). У парламенті проходять дні відкритих дверей. Відвідувачам із 10:00 до 18:00 доступні Священна Корона, парадні сходи та баневий зал. Також можна оглянути знаменитий Зал святого Іштвана у Будайській фортеці.

Такий формат святкування робить День святого Іштвана не лише релігійною та історичною подією, а й великим культурним фестивалем, що об’єднує традиції, музику, мистецтво та національну спадщину, залучаючи жителів і туристів з усієї Угорщини та світу.

Значення свята для Угорщини XXI століття

День святого Іштвана залишається важливим символом національної ідентичності Угорщини. 20 серпня поєднує історичну пам’ять про першого короля, християнізацію країни та створення угорської держави із сучасними культурними та громадськими традиціями. Свято уособлює спадкоємність поколінь, об’єднуючи релігійні, державні та народні елементи.

У XXI столітті святкування демонструє цінність історичної спадщини та культурного різноманіття. Урочисті процесії, концерти, виставки та фестивалі по всій країні показують, що День святого Іштвана — не лише релігійне свято, а й масштабна культурна подія, яка об’єднує угорців і туристів з усього світу. Символічно він відображає ідею єдності держави та народу, поваги до традицій і прагнення зберегти історичну пам’ять.

Через багатовікові ритуали, музичні та театральні постановки, демонстрацію мистецтва та ремесел свято дозволяє кожному відчути зв’язок з історією країни та відчути свою причетність до її культурної спадщини. День святого Іштвана у сучасному форматі залишається живим нагадуванням про те, що національна ідентичність будується на повазі до минулого, єдності суспільства та святкуванні спільних цінностей.

Джерела:

  1. https://szimpatika.hu/a-szent-istvan-nap-tortenete
  2. https://rubicon.hu/hu/cikkek/augusztus-20-a-szent-istvan-nap-tortenete
  3. https://cultura.hu/aktualis/szent-istvan-az-allamalapitas/
  4. https://www.szentistvannap.hu/hirek/tuzijatek-es-dronshow-izgalmas-programok-varosszerte-ezekkel-var-mindenkit-augusztus-20
  5. https://welovebudapest.com/cikk/2025/08/19/szent-istvan-nap-vigado-piano-varazsliget-csardafesztival-2025-augusztus/
  6. https://mtda.hu/books/gabor_gyula_a_szent_istvan_napi_unnep_tortenete.pdf
  7. https://www.budapestinfo.hu/ru/vo-vremia-dlinnyx-vyxodnyx-20-avgusta-vas-zdet-mnozestvo-besplatnyx-programm

Єва Босвел: дівчина з Будапешту в променях софітів

Чарівний мелодійний голос, відкрита посмішка, ритмічні поп пісні — це все про Єву Босвел, яка народилася у Будапешті у 1922 році. Щоб зрозуміти душу...

Про музичний фестиваль «Sziget» у Будапешті

«Sziget» — один із найбільших європейських музичних фестивалів, який щорічно проводиться в Будапешті. На ньому представлений не просто широкий спектр музики, а цілий світ...
..