Історія Будапешту яскрава та багатогранна. Тут народилося багато видатних осіб, пам’ять про яких не стирає час. Наша стаття про Тамаша Майора — видатного театрального діяча, кіноактора, режисера та педагога. Все його життя було пов’язано з рідним Будапештом. Більше на budapestski.eu.
Становлення майстра
Він народився у 1910 році в Обуді (у XXI столітті — історичний район Будапешту). Його батьками були представники середнього класу. Майбутній видатний театральний митець з дитинства відчував своє покликання. Юний Тамаш Майор виявляв неабиякий інтерес до театрального мистецтва, мріяв доторкнутися до цієї магії. У старшій школі Майор брав активну участь у художній самодіяльності. Він грав у шкільних виставах та значно виділявся своїми акторськими здібностями.
У 1928 році мрії почали збуватися — він поступив до Академії драматичного мистецтва. Викладачами курсу були справжні мастодонти своєї справи — Шандор Гевеші та Арпад Одрі.
За кілька років, на початку 1930-х років, Тамаш розпочав справжню акторську кар’єру. У Національному театрі Будапешта молодий початківець швидко здобув визнання. Деякі джерела стверджують, що Тамаш досить легко став одним з найголовніших членів театральної команди. На сцені він повністю перевтілювався. Грав класичних героїв та сучасних персонажів. В його акторському амплуа ролі Гамлета, Едіпа тощо. Харизматична гра та драматична майстерність зробили свою справу. Тамаш Майор став зіркою та був серед тих акторів, хто мав найвищий рейтинг.
З 1941 року він також почав зніматися у вітчизняному кіно, де також досяг успіху. Він знявся у понад шестидесяти кінострічках у різнопланових ролях.
Кар’єрний зліт
Згодом Тамаш почав цікавитися режисурою. Він був призначений директором Національного театру у 1945 році. У новому амплуа Майор відкрив нову віху у театральному житті Будапешта.
На посаді керівника він розпочав різні реформи, які стосувалися оновлення репертуару та театрального цеху. Тамаш Майор ставив п’єси, в яких застосовував сміливі драматургічні експерименти. У ті часи Національний театр перетворився на осередок прогресивних мистецьких ідей. Постановки театру тематично відображали суспільно-політичний лад тієї епохи. Головний режисер приділяв особливу увагу дрібницям та візуальній подачі.
Втім, творча діяльність Томаша Майора не обмежувалася роботою в Національному театрі Будапешта. Він вів активне громадське життя, займався підготовкою театрального резерву та кілька десятиліть був викладачем акторської майстерності у Вищій школі театру та кіно. Там він здобув славу видатного педагога. Під час викладання матеріалу студентам Тамаш передавав їм і любов до театру.
Добра пам’ять
Тамаш Майор був справді активною людиною. Після закінчення Другої світової війни Національний театр також виконував функцію як громадський форум. Тамаш, як очільник закладу, посідав лідерську позицію. Він дотримувався політичних поглядів, які часто викликали суперечки (з 1942 року — член Угорської соціалістичної робочої партії). Але він завжди підкреслював, що насамперед йогою метою є служіння своєму театру, суспільству та театральному мистецтву.
… У 1970-ті роки Тамаш Майор визначив для себе пріоритет — він все більше займався навчанням молодих режисерів. Він поставив понад сто театральних п’єс. Кількість неймовірних вистав навіть неможливо підрахувати. Митець, якого Мельпомена обрала своїм улюбленцем, навіть у зрілому віці зберіг допитливість та відкритість до новаторських творчих задумів.
Після його смерті у 1986 році театральний світ Угорщини зазнав важкої втрати. Втім, пам’ять про Тамаша Майора й дотепер жива. Його творчість продовжує надихати акторів та режисерів.