Кажуть, талановита людина є талановитою в усьому, чим би вона не займалася. Наша розповідь про видатного жителя Будапешту Альфреда Хайоша (Арнольда Гутмана), вихідця з бідної єврейської родини, який прославив своє рідне місто на спортивній ниві та не тільки там. Більше на budapestski.eu.
Моряк Альфред
Напевно, такі люди народжуються рідко. Герой нашої статті — видатний журналіст, архітектор та перший олімпійський чемпіон з Угорщини. Як ми вже казали, його родина не могла похвалитися великими статками. Але справжнім її скарбом став один з шести дітей — худенький та сором’язливий хлопець Арнольд. До певного часу він був байдужий до спорту, тим більш до плавання. Але одного разу сталася трагедія: батько Арнольда потонув в Дунаї. Його мати залишилася сама з дітьми на руках. Після цього хлопець пообіцяв сам собі, що він навчиться плавати.
Хлопець тоді не мав міцної мускулатури та спортивних здобутків. На уроках фізкультури у своїй гімназії юний Гутман не добирався й до середини гімнастичної жердини. Але жага перемоги над своїми слабкостями була настільки сильним стимулом, що згодом його вже знали, як видатного спортсмена.
Так з Арнольда Гутмана він перетворився на Альфреда Хайоша («моряк»). Цей псевдонім спортсмен взяв, коли почав брати участь в змаганнях.
Архітектор та плавець
Коли навчання в гімназії було закінчено, Альфред став студентом Будапештського університету технічних та економічних наук. Він обрав архітектурний факультет. Але про те, щоб забути спорт, навіть і не йшлося. Він продовжував активно тренуватися. А у сімнадцять років Хайош став чемпіоном Угорщини та Європи з плавання.
В ті часи, коли юна зірка спорту мріяла підкорити спортивний Олімп, в Будапешті не було жодного критого басейну. Отже, Альфред був змушений тренуватися в термальній купальні Рудаш. Хлопець був радий і таким умовам. Для нього це не було перешкодою до мрії. Крім того, директор басейну дозволив Альфреду тренуватися там безплатно.
Угорський дельфін
Директор угорського спортивного клубу рекомендував Альфреда Хайоша до складу національної збірної на перші літні Олімпійські ігри 1896 року. Юнак був змушений серйозно поговорити з деканом факультету, де він вчився, щоб той дозволив йому зробити перерву у навчанні.
… Отже, змагання відбувалися в околицях міста Пірей, у відкритій затоці. Того дня, 11 квітня, було холодно. Дув різкий вітер. На березі було понад сорок тисяч глядачів! Судді сиділи в човнах. Дивна ситуація, але всі учасники угорської збірної команди залишилися в готелі, мовляв, втомилися. Альфред відправився до затоки у повній самотності.
Вода була надзвичайно холодна для запливу. Але хоробрий хлопець став в той день золотим медалістом першої Олімпіади!
За змаганням спостерігав почесний гість — принц Костянтин, який був нащадком грецького монарха Георга I. Чоловік здивовано вигукнув:
«Цей молодий угорець є справжнім дельфіном!»
Наступного ранку одна з відомих місцевих газет опублікувала фото Альфреда, під якою був підпис «Угорський дельфін».
Роком пізніше Хайош захопився футболом та атлетикою. Він брав участь в першому футбольному матчі в Угорщині у 1901 році. З 1906 року Альфред працював тренером угорської збірної. Талановитий уродженець Будапешту пішов ще далі. Його енергія та ентузіазм не знали меж. Він став одним з найпопулярніших угорських спортивних журналістів, а також очолив журнал Sport Világ.
У 1904 році Альфред Хайош закінчує спортивну кар’єру та присвячує себе тому, чому він навчався в університеті — архітектурі. Його проєкт спортивного стадіону отримав срібну медаль на Конкурсі мистецтв у 1924 році в столиці Франції.
Під час німецько-фашистської окупації у 1944 році Альфред Хайош був змушений ховатися, адже лютував Холокост. Коли Друга світова завершилася, архітектор керував відновленням громадських будівель, які намагалися знищити окупанти.
Альфред Хайош прожив 77 років. Він помер у 1955 році в рідному Будапешті.
Його найбільша робота — проєкт критого басейну Hajós Alfréd Nemzeti Sportuszoda на острові Маргарити. У момент відкриття у 1930 р. цей басейн вміщував 2,5 тисячі глядачів.