На початку 2010 року в угорському селі Сінпетрі з’явилась надзвичайно велика книга. Вона була настільки габаритною, що її внесли до Книги рекордів Гіннеса як “найбільшу книгу у світі” 21 березня того ж року. І недарма, адже цей об’єкт створювали в максимальних масштабах, що були доступні в Угорщині на початку XXI століття. Більше про сінпетрійську книгу — читайте далі на budapestski.eu.
Поява ідеї
На одному з сімейних застіль батько з сином, Бела та Габор Варга, вирішили поставити новий рекорд у категорії “найбільша книга у світі”. На той момент це звання належало книзі з Денвера, розміром 2,74 на 3 метри, яка налічувала 300 сторінок і важила 252, 6 кілограма. Такі великі цифри не відштовхнули Бела та Габор Варга, скоріш навпаки.
Чоловіки хотіли зробити не просто книгу-рекордсменку, а особливий артефакт, який би вшановував традиції Угорщини. Тому ухвалили сміливе рішення — виготовляти її вручну, згідно зі старовинними методами. Недарма Бела та Габор Варга цікавились історією виготовлення книг, особливо пізньосередньовічним періодом, коли в Європі зародилась і поширювалась технологія друкарства.
Особливості виготовлення книги-рекордсменки
Бела та Габор Варга планували виготовити якомога більшу книгу, проте стикнулись з технічним обмеженням. Наявні апарати не дозволяли зробити обкладинку більше, ніж 4,18 на 3,77 метра. Через це Бела та Габор Варга зупинились саме на такому розміру. Але ні на сантиметр менше!
Для Бела Варга було принциповим, щоб обкладинка була максимально можливого розміру. Він навіть говорив, що краще б відтяв собі палець, аніж зменшив її на п’ять сантиметрів. Зрештою, обкладинку почали виготовляти у вказаному розмірі з автентичних матеріалів.
У Середньовіччі для виготовлення обкладинки книги могли використовувати дерево та шкіру. Тому Бела та Габор Варга замовили ці матеріали з кращих країн-постачальників, а саме зі Швеції та Аргентини. А, коли вони прибули, батько з сином взялись за створення обкладинки.
Спочатку вони зробили дерев’яні дошки, товщиною 4 сантиметри, та поєднали їх між собою. Потім покрили дерев’яну основу 13 коров’ячими шкірами та зшили все великими голками з конопляною ниткою. Загалом процес зі створення обкладинки зайняв 5 місяців.
Ще більше часу пішло на оформлення сторінок. Для їхнього виготовлення замовили однотонний рулон надміцного паперу шириною 3,8 метра на австрійській паперовій фабриці. Розрізали його на шматки по 100 метрів і надрукували текст на великому промисловому принтері, який використовувався для виготовлення рекламних щитів.
На сторінках друкували інформацію про печери, флору та фауну національного парку Аггтелек, а також про його заповідну спадщину. Адже офіційна назва книги “Наша спадщина — природні та культурно-історичні цінності карсту Гьомор-Торнай”. У результаті вийшло 346 сторінок по 2,12 кілограма кожна.
Розвороти склали докупи, зшили між собою та скріпили з обкладинкою п’ятьма петлями, вагою по 31,6 кілограма кожна. Петлі забезпечували можливість гортати книгу. Щоправда, ця дія вимагає зусиль 6-8 людей, використання спеціального підіймача й особливих погодних умов. Зважаючи на це, сторінки сінпетрійської книги перегортають лише раз на рік.
Загалом книга вийшла на 1420 кілограмів. Її створювали протягом чотирьох років, залучаючи десятки угорських та іноземних спеціалістів. Наприклад, лише до написання книги залучили ботаніків, біологів, зоологів, орнітологів, спелеологів, музеєзнавців та церковних істориків.
| Частина книги | Вага |
| Обкладинка | близько 500 кг |
| Сторінки | 733, 5 кг |
| Петлі | 158 кг |
| Вся книга | 1420 кг |
На початку 2010 року книгу перенесли до Музею книги у Сінпетрі, а 21 березня того ж року внесли до Книги рекордів Гіннеса як “найбільшу у світі книгу”. Вона мала цей титул наступні два роки, поки компанія в Абу-Дабі не представила 5-метрового гіганта. Разом з тим сінпетрійська книга залишається однією з найбільших рукотворних у світі.