Щоліта на північній частині Дунаю в Будапешті з’являється острів свободи, де звучить музика з усього світу, зустрічаються художники й любителі мистецтва, а десятки тисяч людей занурюються в атмосферу свята, творчості та толерантності. Цей острів — «Sziget Fesztivál», фестиваль, який за майже три десятиліття перетворився зі студентської вечірки на одну з найбільших культурних подій Європи. Його історія — це історія мрії про свободу самовираження, музичний обмін та глобальну єдність через мистецтво. Далі на budapestski.eu.
Магія «Острова свободи»
Щоліта на острові Обуда у північній частині Дунаю в Будапешті звучить музика, змішуються мови й культури, а місто перетворюється на центр глобальної творчості. «Sziget Fesztivál», або «Острів свободи», — це не просто музичний фестиваль. Це цілий світ, де люди збираються разом, щоб насолоджуватися музикою, мистецтвом, театром і спілкуванням в атмосфері відкритості та толерантності.
З перших років свого існування фестиваль позиціювався як простір для свободи самовираження. Його девіз — «Острів свободи» — не просто слоган: кожен відвідувач тут може бути собою, творити, брати участь і надихатися. У програмі «Sziget» немає меж жанрів: рок сусідить із попмузикою, електронна сцена переплітається з джазовими та етнічними виступами, а артоб’єкти й перформанси перетворюють простір фестивалю на справжнє творче місто.
Унікальність фестивалю не обмежується музикою. Тут можна побачити театральні постановки просто неба, художні виставки, майстер-класи та освітні програми. Для учасників «Sziget» — це не лише відпочинок і розвага, а й занурення у світову культуру, знайомство з людьми з понад сотні країн та обмін ідеями, що виходять за межі звичайної музичної події.
Кожен, хто приїжджає на фестиваль, відзначає неповторну атмосферу: дні, наповнені музикою та мистецтвом, змінюються ночами, де танці й світлові шоу створюють відчуття, що на цьому острові час тече інакше. «Sziget» став символом того, як музика й культура можуть об’єднувати людей, долаючи мовні та національні бар’єри, перетворюючи звичайний серпень на свято свободи, творчості та дружби.
Народження і перші роки (1993–1999)
Історія «Sziget Fesztivál» починається з фестивалю на Студентському острові в Будапешті, проведеного у 1993 році. Ідея належала Карою Герендаї (Károly Gerendai) та Петеру Мюллеру (Müller Péter) за підтримки Балажа Секфу (Balázs Szekfű), а лозунг фестивалю звучав як «Нам потрібен тиждень єдності». Місцем проведення заходу став острів Обуда (Óbudai), який відтоді залишається постійною локацією фестивалю.
У 1994 році кілька учасників оригінального «Sziget», зокрема «Jethro Tull» і «Ten Years After», дали концерти на Студентському острові під назвою «Eurowoodstock», присвячені до 25-річчя легендарного фестивалю «Woodstock». Ці події продемонстрували міжнародну спрямованість майбутнього «Sziget» і заклали традицію запрошення всесвітньо відомих артистів.
Фестиваль швидко ріс та змінювався. З 1996 до 2001 року він проводився під назвою «Pepsi Sziget» через спонсорство, а з 2002 року отримав офіційну назву «Sziget Fesztivál». Уже в перші роки у програмі фестивалю поєднувалися різноманітні музичні жанри: рок, поп, джаз, етніка та електронна музика, що стало візитівкою заходу.
З перших років метою організаторів було створити простір свободи й творчості, де молоді музиканти могли заявити про себе, а глядачі — відкривати нові культурні горизонти. Девіз «Острів свободи» остаточно закріпився як філософія фестивалю, підкреслюючи ідею єдності, толерантності та творчості.
Буквально в перші роки «Sziget» перетворився з невеликої студентської вечірки на яскраву культурну подію, яка стала символом нового, відкритого та креативного покоління Угорщини. Цей період заклав фундамент для міжнародного успіху фестивалю, який поступово вийшов за межі країни й став значущою подією європейської та світової музичної сцени.
Ріст, міжнародне визнання та нові традиції «Sziget»
З початку 2000-х «Sziget Fesztivál» став по-справжньому багатожанровим фестивалем. Якщо в перші роки у репертуарі домінували альтернативна й рок-музика, то згодом сцени фестивалю відкрили двері для попвиконавців, електронної музики, джазу, регі, хіп-хопу та етнічних жанрів. Таке різноманіття зробило фестиваль цікавим для аудиторії будь-якого віку й смаків та перетворило його на міжнародну музичну платформу.
У 2011 році «Sziget» зайняв перше місце серед двадцяти п’яти найбільших фестивалів Європи за результатами опитування, організованого Yourope та Virtual Festivals Europe, що стало підтвердженням його світового визнання. З кожним роком інтерес до події зростав: квитки розкуповувалися за кілька днів, а у 2018 році фестиваль встановив рекорд відвідуваності, зібравши 565 000 людей за тиждень.
Фінансова й організаційна структура також еволюціонували. У 2017 році американська інвестиційна компанія «Providence Equity Partners» стала мажоритарним власником культурної організації «Sziget», що дозволило зміцнити міжнародне співробітництво та розширити можливості фестивалю.
Однією з унікальних традицій «Sziget» стали так звані «нульовий» і «мінус-день». У 2005 році вперше відбувся концерт за день до офіційного відкриття фестивалю, на якому виступив ансамбль «Illés», відзначивши сорокаріччя та одночасно прощаючись із публікою. У 2008 році «нульовому дню» передував «День угорської пісні», де відомі місцеві виконавці виконували свої хіти, а з 2012 року цю традицію було розширено на два дні попередніх виступів. Ці ініціативи стали частиною особливої фестивальної атмосфери, дозволяючи учасникам занурюватися в музику ще до офіційного старту.
Однак глобальні виклики не оминули «Sziget». У 2020 році фестиваль уперше за 27 років було скасовано через пандемію коронавірусу, а у 2021 році його довелося скасувати повторно, що стало серйозним ударом для культурної сцени. Проте ці труднощі не зупинили організаторів і фанатів. Уже у 2022 році фестиваль знову повернувся на сцену.
Шум і судові баталії: як «Sziget» захищав свято музики
З ростом «Sziget Fesztivál» з’являлися не лише фанати й міжнародні артисти, а й питання взаємодії з місцевими жителями. Одним із найскладніших аспектів організації фестивалю став рівень шуму, створюваний концертами. Ще з 1997 року, під тиском мера Іштвана Тарлоша, усі концерти на відкритому повітрі повинні були завершуватися не пізніше 23:00. Нічні програми почали проводитися у звукоізольованих шатрах, оснащених шумопоглинаючими стінами. У 2008 році найгучніший шатер, виконаний у металевому стилі, був перенесений із берегів Дунаю всередину острова, щоб ще більше зменшити шумове навантаження. Контроль за рівнем шуму ведеться з 1998 року, що дозволило практично повністю урегулювати конфлікти з мешканцями Обуди.
Однак напруженість зберігалася в сусідньому районі Уйпешт (Újpest), де мер Тамаш Дерче (Derce Tamás) подав кілька позовів проти фестивалю, звинувачуючи організаторів у «незаконному захопленні власності» через шум. У 2002 та 2008 роках суд в обох інстанціях повністю підтримав «Sziget», включно з вимогою Дерче про призупинення трансляцій з 22:00 до 6:00, яка була визнана неможливою до виконання.
Не менш помітною подією став конфлікт навколо контракту 2001 року, підписаного Іштваном Тарлошем та організаторами «Sziget». У ньому містився пункт, що забороняє інформацію на гей-тематику. Після протестів ЛГБТ-організацій контракт був фактично розірваний через три дні. Суд визнав спірну поправку дискримінаційною та неконституційною, що дозволило фестивалю зберегти відкриту та толерантну політику.
У 2011 році виник ще один спір щодо майданчика фестивалю. Мер Тарлош оголосив, що «Sziget» більше не зможе використовувати острів безплатно і встановив орендну плату у 2,5 мільярда форинтів, що організатори визнали нереалістичною сумою. Після переговорів було досягнуто компромісу: плата склала 50 мільйонів форинтів, а також додаткові 100 мільйонів форинтів з виторгу. При цьому фестиваль зобов’язався дотримуватися рівня шуму не вище 55 дБ з 23:00 до 6:00, змінити орієнтацію сцен та використовувати автоматичні обмежувачі гучності. Порушення цих умов каралося штрафом в один мільйон форинтів на день.
Усі ці конфлікти показують, що «Sziget» — це не лише свято музики та мистецтва, а й складна організаційна платформа, де потрібно балансувати між свободою творчості, інтересами публіки та правами місцевих жителів. Попри всі судові баталії та шумові обмеження, фестиваль зумів зберегти свою атмосферу свободи, відкритості та толерантності, продовжуючи залишатися головною культурною подією Будапешта.
Скандал і порятунок «Sziget 2026»: боротьба за майбутнє фестивалю
Проблеми з організацією «Sziget Fesztivál» у 2026 році стали одними з найгучніших за всю історію фестивалю. Термін дії офіційного контракту спливав саме цього року, але організатори заздалегідь вимагали його дострокового розірвання через збитки, зростання витрат і скорочення фінансування. У жовтні 2025 року представники комітету з питань власності муніципалітету Будапешта провели кілька зустрічей, під час яких не вдалося досягти згоди щодо майбутнього фестивалю. Головною причиною стала складна фінансова ситуація столиці, наближеної до банкрутства.
Мер Гергей Карачонь (Karácsony Gergely) запропонував розірвати офіційний контракт і укласти новий зі значним зниженням плати за використання громадського простору. Після тривалих переговорів питання було винесено на розгляд Генеральної асамблеї Будапешта. Однак фракції «Фідес» та «ТІСА» утрималися, чим фактично відхилили пропозицію. У результаті організатори та засновник фестивалю Карой Герендаї заявили, що ймовірність проведення «Sziget» у 2026 році є надзвичайно низькою. Парламентські фракції звинувачували одна одну в зриві переговорів, і ситуація переросла у широко обговорюваний політичний і культурний скандал.
Попри кризу, у листопаді 2025 року Герендаї повернув собі право власності на фестиваль і його організацію, що дозволило забезпечити проведення «Sziget» у 2026 році. Це рішення стало важливим сигналом для всіх учасників і шанувальників фестивалю: «Sziget» збереже свою традицію та дух свободи, попри економічні й політичні труднощі.
Фінансовий успіх фестивалю в останні роки пояснюється не лише зростанням аудиторії, а й розширенням кількості проєктів, організованих компанією «Sziget Production Company». Окрім самого «Sziget», компанія проводить «VOLТ», «Balaton Sound», «Passions Day», спортивний фестиваль «Sport Sziget», а у 2010 році — музичний фестиваль «StarGarden», орієнтований на дорослу аудиторію. Компанія також організовує заходи за межами Угорщини: з 2002 року вона проводить «Felsziget» на півострові в районі Марошвашархея (Marosvásárhely), який став найбільшим музичним фестивалем у Трансильванії та Румунії. Переважна більшість учасників цих заходів — угорські гурти та артисти з Угорщини й Трансильванії.
Скандал навколо 2026 року показав, що навіть найбільший і всесвітньо відомий фестиваль не застрахований від фінансових та політичних труднощів. Водночас «Sziget» продемонстрував здатність виживати й розвиватися, поєднуючи музичні інновації, міжнародну аудиторію та культурні традиції, що роблять його унікальним у світовій фестивальній індустрії.
Джерела:
- https://gyarfesztival.hu/sziget-fesztival/
- https://index.hu/kultur/2025/10/14/sziget-fesztival-tortenelem-budapest-botrany-gerendai-karoly-muller-peter-sziami-evolucio/
- https://www.vajma.info/cikk/tukor/3509/A-Sziget-fesztival-tortenete.html
- https://csodasmagyarorszag.hu/cikkek/sziget-fesztival
- https://blog.popkulturalis.hu/a-sziget-hogyan-is-kezdodott/
- https://recorder.blog.hu/2012/08/03/sziget_20_meghatarozo_pillanatok_a_szigetrol