У 2002 році в угорському уряді вибухнув скандал — газета «Мадяр немзет» представила широкому колу читачів публікацію фотокопії цікавого документа. Його головним фігурантом був уродженець Будапешта прем’єр-міністр Угорщини Петер Медьєші. Більше на budapestski.eu.
Невже шпигун?
Таке запитання, напевно, після тієї публікації задавали одне одному всі угорці. У копії документа за 1978 рік було сказано про те, що деякому офіцеру контррозвідки, вказаному під кодовим позивним «товариш Д-209», надали чергове воїнське звання. Особисті дані цієї особи, тобто дата народження та дівоче прізвище матері, дивним чином збігалися з даними Петера Медьєші. Прем’єр-міністр палко заперечував свою приналежність до співпраці з комуністичною контррозвідкою. «Мадяр немзет» фактично назвала соціаліста Медьєші «шпигуном». Своєю чергою, прем’єр намагався зняти з себе будь-які підозри. Проте, факти — річ вперта. Декілька днів психологічного пресингу зламали політика і він виступив перед депутатами парламенту з виправдовуваннями. У своїй промові він повідомив, що протягом п’яти років служив у контррозвідці Угорської Народної Республіки. Був кадровим офіцером, а не якимось донощиком, агентом-інформатором. Дехто навіть повірив. Але це не точно.
Слизький шлях політики
Медьєші запевняв громадськість, що на контррозвідку він працював у міністерстві фінансів. А там всі його дії були спрямовані виключно на запобігання витоку державних таємниць, якими могли б скористатися іноземні шпигуни. Прем’єр навіть пообіцяв піти у відставку, якщо йому викажуть недовіру Союз вільних демократів та Угорська соціалістична партія.
Соціалісти підтримали свого однопартійця, а ліберали вирішили геть інакше. Після цього настала коаліційна криза.
Хай там як, а у відставку Петер Медьєші пішов лише у 2004 році через розбіжності з одним з представників коаліції (Альянс вільних демократів).
До речі, у 2011 році оприлюднити п’ятсот прізвищ так званих «сексотів», які співпрацювали з владними структурами під час головування Яноша Кадара — генсека ЦК Угорської соціалістичної робочої партії (1957-1988 рр.). Першим у цьому ганебному списку був Петер Медьєші.
Корупційний скандал
Як ми бачимо, скандали переслідували Петера Медьєші й після відставки. У 2017 році вже колишній прем’єр-міністр Угорщини вимушений був заперечувати власну причетність до корупційного розгардіяшу навколо будівництва 4-ї лінії метро в Будапешті. Коли європейське бюро з боротьби із шахрайством OLAF ініціювало слухання щодо ситуації з метро в економічному комітеті парламенту, Петер Медьєші виправдовувався, як міг. Він зазначив, що тендери були оголошені у 2005-2006 рр., коли його вже не було у кріслі прем’єр-міністра, але це не виключало можливість його причетності до справи. Він зазначив, що не обіймав тоді жодної посади, яка була б пов’язана з консалтинговою фірмою, що займалася проєктом будівництва метро. Медьєші сказав, що не може зрозуміти точно, чи був присутній акт корупції в цій справі, мовляв, прокуратура мала б викласти всі свої «карти на стіл». Також, за його словами, деякі висновки офіційних перевірок було дещо «перебільшені». Крім того, політик запевняв, що не вірить в імовірність того, що колишній мер Будапешту Габор Демскі має відношення до цієї темної корупційної справи.
Підозри залишилися плавати у повітрі.
Путін вже не торт
«Путін вже не той» — сказав в одному з інтерв’ю Петер Медьєші у 2022 році. Він додав, що війну в Україні необхідно припинити. За його словами, це треба зробити шляхом переговорів. Політик додав: якщо Путіна не буде, то треба домовлятися з кимось іншим.
На нашу думку, вислови політиків під час бувають занадто дипломатичними до нудоти. А щодо різноманітних скандалів — можливо, не буває диму без вогню.